Розвиток аптечної справи у будь-якому місті залежав від багатьох факторів. Сюди відноситься і соціально-економічний розвиток, й історичні особливості, і статус міста тощо. Історія аптечної справи є невіддільною частиною загальної історії міста, адже без таких даних не можна сказати про те, як жили раніше люди у тому чи іншому населеному пункті, якою там була демографічна та економічна ситуація. Більше інформації – на сайті kherson.one.
Тому для того, щоб заповнити деякі пробіли в історії Херсона варто ознайомитися з історією аптечної справи у місті. Вона дуже цікава та відкриє немало захопливих фактів про Херсон і його жителів.
Зародження аптечної справи
Початком аптечної справи варто вважати рік заснування Херсона, 1778. На території міста було багато людей, які розбудовували його, а також флот. Це і відповідна епідеміологічна ситуація в країні вимагала створення спеціалізованих медичних, аптечних закладів.
Але всі аптеки або ж заклади, які хоч трохи нагадували їх, знаходилися у зародковому стані. Вони були неспроможні полегшити життя тих містян, які страждали від хвороб.
Зміни відбулися після 1803 року, коли Херсон став губернським центром і його статус зобов’язував, щоб у місті було хоча б декілька хороших аптек. Завдяки старанням першого херсонського губернатора Окулова у Херсоні з’явилася перша казенна аптека та військово-фармацевтичний склад. Саме цей заклад забезпечував ліками всю губернію під час епідемії холери у 30-х рр. XIX ст.
Аптека Мюллера

У 1828 році у Херсоні була відкрита перша приватна аптека, яка була дуже відомою серед місцевих жителів. Її відкриття було пов’язане з ростом міського населення і нестачею аптечних установ.
Власником аптеки став лікар-хірург Ніколаус Готфрід Мюллер, людина, яку дуже поважали у Херсоні. Сам заклад розташовувався на розі вулиць Суворова та Потьомкінської на першому поверсі гарної двоповерхової будівлі.
Починаючи з середини ХІХ ст., ця аптека була найпопулярнішою серед міського населення. Вона відрізнялася тим, що пропонувала ліки за доступними цінами, а також працювала цілодобово. Херсонцям ця аптека припала до душі, позаяк мала дуже привабливий вигляд. На полицях красувалися різноманітні різнокольорові баночки з ліками, а вхід до закладу був прикрашений гарними ажурними сходами. Ця установа довгий час являлася однією з найпривабливіших локацій на вулиці Суворова.
Подальший розвиток аптечної справи
У 1839 році у місті було засновано спеціальне Інспекторське управління Аптечної частини, яке було першим на півдні Росії. Діяльність цього управління дозволили значно спростити та правильно організувати процес забезпечення аптек необхідними лікарськими засобами.
У кінці XIX – на початку XX ст. у Херсоні працювало близько трьох десятків аптек. Найбільшими були аптека Воронцовська та аптека Слісаревського. Також відомим був заклад Олександра Халаная, при якому діяв хіміко-бактеріологічний кабінет.
Цікаво, що тоді аптеки продавали не лише препарати, але й косметику, засоби особистої гігієни тощо. Діяли також різні ціни для окремих суспільних верств. Наприклад, для бідних були лікарські засоби низької цінової категорії. Іони не були менш якісними, просто дорогі інгредієнти препаратів замінялися на дешевші аналоги.
Перша світова війна, як не дивно, вплинула на розвиток лікарняної промисловості. Імперії треба було налагодити власне виробництво препаратів замість того, щоб закуповувати їх за кордоном.
Після революції 1917 року аптечна справа занепала. Нова сторінка її розвитку розпочалася за радянських часів, коли аптеки почали підпорядковуватися окремому управлінню і створювали один загальний механізм, метою якого було забезпечити населення потрібними препаратами.