Щедра душа меду не жаліє – каже українське прислів‘я. Це й не дивно, адже Херсонщина славиться своїм бджільництвом та смачним медом. Більше на сайті kherson.one.
Масштаби вражають
На Херсонщині налічується приблизно 45300 бджолиних сімей. За 2017 рік виробництво меду в регіоні склало 1325 тонн, у сільськогосподарських підприємствах – 8,1 тонн. Валове виробництво воску в області склало 5,3 тонн. А ще херсонський мед має популярність за кордоном – в області є підприємство, що багато працює на експорт, у країни ЄС та США.
На території Херсонської області знаходиться фермерське господарство «Таврійський пасічник». Власник господарства – Юрій Лавриненко, у цій справі він уже 35 років. Це єдина в області пасіка, яка займається розведенням племінних бджіл української степової породи й реалізацією бджолопакетів. Також тут розвивають крафтове виробництво – роблять мед-суфле. Звучить дуже апетитно!
На фермерському господарстві знаходиться 200 бджолиних сімей, де валовий вихід меду на одну бджолину сім’ю складає 20 кг, а за рік – цілих 4 тонн.
«Таврійський пасічник» постачає мед на хлібозаводи, частина продукту йде на виготовлення меду-суфле. Бджільництво дуже сильно залежить від погодних умов. Якщо посуха – то це погано, аномально тепла зима – також не йде бджолам на користь, бо вони багато літають і витрачають свій життєвий ресурс. Мед-суфле вперше з’явився в 1928 році у Канаді. Технологію його приготування винайшов професор бджільництва Елтон Дайс. Мед складається з цільного меду, до якого додають фруктовий сік у висушеному вигляді або сухофрукти. У «Херсонському пасічнику» цим смаколиком займається більш Світлана – донька Юрія Лавриненко.
Ідеальний сезон для бджільництва – це коли спочатку рясно квітнуть дерева, в результаті чого, повні вулики меду. Далі, зазвичай, перерва один-два тижня, після чого починає квітнути акація. Після акації, коли є дощі, йде рясне різнотрав’я, це саме ті трави, які дають товарний мед. Ну а далі вже – соняшник.
На фермерському господарстві «Херсонський пасічник» виготовляють вісім видів суфле з добавками. Смаків – неймовірно яскрава палітра: шоколад, банан, ківі, вишня, смородина, обліпиха, малина та полуниця. На суфле переробляється за сезон 400 кг меду. Також працівники виробництва продають продукцію через інтернет-магазини. Що стосується добавок – то їх у меді-суфле лише 4-5%. Це натуральний сік фруктів у вигляді порошку. Раніше власник господарства Юрій Лавриненко закупав такий порошок за кордоном, але згодом його почали виготовляти в Україні й він, до речі, набагато смачніший за іноземний.
Дуже користується популярністю за кордоном рапсовий мед. Іноземці до нього звикли, адже там немає такого різноманіття медоносів, як у нас в Україні.
Спілка пасічників
На Херсонщині є всі умови для розвитку бджільництва: вигідне географічне положення, прекрасні природно-кліматичні умови, багато медоносів у лісах і степах. Ці всі чинники сприяють одержанню високоякісного меду різних сортів та інших цінних продуктів бджолиного походження.
У 2017 році з метою захисту прав та інтересів бджолярів Херсонщини було створено громадську організацію «Спілка пасічників Херсонської області». Керівник організації – Лавриненко Юрій Миколайович. Досвідчений фахівець з бджільництва та власник «Таврійського пасічника». Спілка налічує близько 200 осіб. За підтримки організації вирішується багато виробничих питань у галузі бджільництва. Пасічники які входять до спілки мають можливість скористатися різними державними програмами, які допомагають вести бізнес.