На фронтоні колишнього головного корпусу лікарні, біліє мармурова дошка, на якій чорними свинцевими літерами написано: «Міська лікарня ім. Афанасія та Ольги Тропіних». Більше на kherson.one.
Благодійність Тропіних
За попередні понад 100 років лікарня отримувала кілька імен, чи то прізвиськ: «Робоча лікарня», «Народний лікувальний заклад», «2-га міська лікарня» та багато інших. Херсонці називали її шанобливо і гордо «Стежка». Ця «народна» назва була обрана не спроста, засновниками лікувального закладу два брати Михайло та Іван Тропіни.
На території лікарні досі росте великий, могутній каштан, який посадили брати у 1914 році. Ці люди зробили великий вклад в розвиток не тільки лікарні, але й Херсона. Вони займалися благодійністю: будували училища, притулки, купували обладнання для облаштування шкіл, забезпечували родини одягом та взуттям.
У 1912 році місто забезпечувалося медичною допомогою земської лікарні (нині обласної) та єврейської (шкірно-венерологічний диспансер). Міське населення, особливо бідняки, переважну частину яких складали селяни, мали гостру потребу в лікувальній установі. Проте певний час будівництво лікувального закладу для таких людей було лише мрією.
Початок будівництва лише через вмовляння
Допомагаючи та співчуваючи бідним людям брати Тропіни вирішили будувати жадану багатьма лікарню. Кілька років довелося листуватися з міською думою, комісією повіту. Отримати позитивне рішення на початок будівництва вдалося лише через вмовляння.
Нарешті влада дала дозвіл. Земельну ділянку для майбутньої лікарні виділили у північно-східній частині міста. Неподалік Олександрівської площі, де раніше були міські казарми.
Розробку проєкту будівлі довірили архітектору Бунцельману, автору маленьких херсонських містобудівних шедеврів. До речі, він займався розробкою архітектури будівель багатих людей: Тропіних, Рощина та інших.
Першого листопада 1913 року офіційно оголосили днем відкриття лікарні, але й тут не обійшлося без проблем. Раптово поїхав у справах до Петербурга міський голова Блажков, а без нього відкриття було неможливим.
Захід перенесли. Довгоочікуваний день відкриття настав 12 січня 1914 року, на велике християнське свято Тетянин день. Отець Іоанн освятив заклад: окропив всі господарські будівлі навкруги, провів урочистий молебень.
На подвір’ї нового лікувального закладу, були присутні почесні гості. Вони здійснювали екскурсію до кожного корпусу. Територія була гарно захищена високим кам’яним парканом.
Великою гордістю лікарні був хірургічний корпус, саме там встановили перший в Херсоні рентгенівський апарат.
Музей в лікарні
Протягом 4 років у Першу світову війну лікарня служила як госпіталь для поранених солдатів. Окрім цього, заклад пережив полум’я заколоту революцій. На його території розривалися снаряди, лунали постріли.
У 1941 році на подвір’ї лікарні німці розстріляли мирних жителів: євреїв, ромів.
У 1946 році святкували півстолітній ювілей «Стежки», лікарі закладу виступили з ініціативою створення на базі нього музею. Однак керівництво ідею не підтримало. Пройшов час, знайшлися небайдужі люди, які почали займатися пошуком матеріалів та експонатів.
У 1995 році головним лікарем закладу було призначено терапевта Леоніда Ремигу. За його сприяння питання лікарняного музею було вирішене. Ремига виділив приміщення на базі лікарні, де колись жив перший лікар Іван Ареф’єв.
Зібраного людьми матеріалу виявилося дуже багато, він ледве вмістився у невеликому старому кабінеті.
Великі альбоми зі старими фотокартками, галерея портретів видатних лікарів, які працювали в закладі, медичні інструменти, грамоти розповідають про життя лікарні.
У 1999 році, коли закладу виповнилося 85 років, збирачі історії лікарні за матеріалами музею видали цікавий історичний екскурс «Безсмертні добрі діяння».