Відтоді, коли інтернет стрімко увійшов у життя людей, електрона пошта, мобільний зв’язок та багато іншого, що називають інформаційними технологіями, традиційна пошта почала переживати повну трансформацію. Тепер вже зрозуміло, що в умовах, які змінилися, вона знайшла свою нішу. А про те, як з’явилася перша пошта на Херсонщині, з якими проблемами зіткнулися її робітники, читайте далі у статі на kherson.one.
Поштовий Херсон
На початку XX століття головна вулиця нашого міста мала назву Поштова, вона протягалася від берега Дніпра до міських воріт. За межами міста розпочинався поштовий тракт – шлях, який поєднував Херсон з іншими містами. Цією дорогою користувалися мандрівники, доставляли в місто товари та продукти. Приїжджали також з багажем приватної кореспонденції поштові візники.
З самого початку розбудови Херсона у місті почали облаштовувати поштове приміщення. Спочатку міська поштова контора знаходилася в будинку на вулиці Ерделевській. Потім переїхала в будинок на вулиці Суворівській і тільки у 1831 році її перенесли до спеціально побудованого приміщення.
Ця контора входила до Одеського поштового округу, який підпорядковувався департаменту Сенату. У 1862 році в херсонській конторі встановили телеграф, за допомогою нього містяни мали змогу зв’язуватися з рідними та близькими людьми, які знаходилися в інших містах країни.
Після того, як телеграф ввели в дію, поштову контору перейменували на «Херсонська поштово-телеграфна контора Одеського округу». З 1885 року відбулася реорганізація та скасування поштового департаменту Сенату, тому поштова служба перейшла під керівництво управління Міністерства внутрішніх справ.
Смерть заради доставлення
В херсонській поштовій конторі в той час здійснювали приймання та доставлення рекомендованих листів, посилок, грошових переказів. Крім цього, доставляли періодичні видання, дрібні замовлення. Спочатку вантаж до місця призначення перевозили попутними річковими суднами.
Згодом, коли люди почали активно користуватися послугами пошти, відправляти цінні речі, поштове відомство ввело до свого штату посаду хурмана. На перший погляд, здавалося, що така робота була легкою, хоча насправді, це хибна думка. Головною задачею цих робітників було швидке доставляння пошти по бездоріжжю. Найважче доводилося працювати на початку весни та осені. Саме в ці пори року степові шляхи були непрохідними.
Не краще були справи з перевезенням пошти взимку. Часто заблуканих хурманів знаходили мертвими навесні на безкраїх рівнинах степу. У 1901 році знайшли посеред степу 8 осіб.
Через недосконалість доставлення кореспонденції відбувалися й інші курйози, які гідні Книги рекордів Гіннеса. Наприклад, лист який відправлявся через Березнегуватське відділення в грудні 1901 року, був вручений адресату в Херсоні у вересні 1902 року. Іншими словами, відстань від пункту відправлення до призначення лист подолав протягом року.
Поступовий розвиток поштової справи
Вже на початку XX століття Херсонське відділення пошти мало 20 поштових скриньок, які були розташовані в різних частинах міста. Виїмку листів проводили 3 рази на день з 5:00 ранку до 23:00 вечора. Окрім цього, в приміщенні пошти встановили американського виробництва шафи. За допомогою них люди могли отримувати кореспонденцію без посередників.
Говорячи про роботу Херсонського поштового відділення початку XX століття, не можна відзначити важку працю листонош. Попри те, що вони отримували низьку зарплату, чоловіки тягали важкі, непіднімні сумки з кореспонденцією долаючи кілометри бездоріжжя.
Часто у них виникали труднощі під час зустрічі з «босяками». Це спостерігалося не тільки в Херсоні, але й у всій країні. Тому рознесення пошти вважалося суто чоловічою справою, і жінок до цієї роботи не допускали.