Як свідчить історія, лазня завжди була невіддільною частиною життя жителів Херсона. Найімовірніше, такі об’єкти існували вже у період зведення міста, а можливо і раніше. Подробиці – на сайті kherson.one.
Звісно, свідчень про існування та функціонування херсонських лазень не так багато, як би того хотілося, але й ці дані вже допомагають скласти уявлення про тогочасні водні та гігієнічні процедури херсонців. Це дуже цікава та захоплива тема, яка дозволить дізнатися про життя Херсона у минулих століттях більш детально.
Відомі херсонські лазні та особливості їх роботи
На жаль, про перші лазні у місті зібрано дуже мало інформації. Краєзнавці стверджують, що тоді під лазнею розуміли збудовану біля Дніпра невелику землянку з пічкою. Пальним тоді слугував очерет – популярний матеріал у населених пунктах, розташованих поблизу річок.
Є відомості про так звану Катерининську лазню, яка, скоріше за все, була збудована до приїзду Катерини ІІ. Вона становила собою кам’яну будівлю, за архітектурними характеристиками дещо схожу на турецьку лазню. Ця споруда була зруйнована, коли будувався парк імені Ленінського комсомолу.
Через сто років після свого заснування у Херсоні налічувалося близько десяти різних лазень. Більша їх частина була збудована місцевими підприємцями. Прибуток від них влаштовував їх керівників, тому між цими закладами існувала конкуренція.
Найпопулярнішими у Херсоні були лазні Вайнштейна. Вони розташовувалися на березі річки Кошової і мали доступну цінову політику, яка підкупляла навіть малозабезпечених містян.
Щоб приваблювати більше клієнтів, заклади пропонували людям різноманітні додаткові переваги. Деякі власники знижували ціни, а Вайнштейн, наприклад, зробив чудовий хід і всім відвідувачам видавав безкоштовний кусок мила.
Пожежі у лазнях були частим явищем, що не дивно, беручи до уваги конкуренцію між такими закладами. Саме через це херсонські лазні перебували під наглядом поліції, мали пройти спеціальну технічну перевірку перед відкриттям, а також повинні були відповідати певним умовам безпеки.
Елітні лазні у Херсоні
Поруч зі звичайними, загальнодоступними лазнями у місті функціонували й інші, які серед містян звалися «першокласними». Це були заклади вищого рівня комфорту, де задовольнялися всі вимоги гігієни відвідувачів. Їх головною відмінністю від звичайних лазень була наявність окремих кабінок, де була встановлена ванна і працював спеціальний штат лазників.
Заможні жителі платили за послуги таких закладів близько 30 копійок, в той час, як в інших міських закладах такого типу ціна не перевищувала 8 копійок. А щоп’ятниці і щосуботи плата була ще вищою – цілих 50 копійок. Тоді херсонець міг за ці кошти розкішно прожити день, накривши собі шикарний стіл.
Елітні лазні у Херсоні знаходилися на Михайлівській вулиці. Кількість загальнодоступних і елітних закладів такого типу тільки збільшувалася до 1917 року, попри жорстку конкуренцію.
Тому можна зробити висновок, що лазні у Херсоні існували від початку його заснування. Мало того, у місті була створена ціла мережа таких закладів, які отримували значний прибуток і мали попит серед місцевого населення.
