Цукерки обожнюють всі херсонці, як діти, так і дорослі. Навіть ті, хто стежить за талією і боїться карієсу. Варто зазначити, що цьому сприяла велика кількість в місті кондитерських фабрик. Про те, як розвивалась “солодке виробництво” в Херсоні, читайте далі у статті на kherson.one.
Кондитерські фабрики в країні
На початку 20 століття в Херсоні працювало чимало кондитерських фабрик, їх продукція була конкурентоспроможною на внутрішніх ринках країни та навіть за її межами.
Тодішня цукеркова продукція була представлена найбільш відомими фірмами такими як: «Товариство Бормана», «Абрикосов і син», «Компанія Мініна» та багато інших. Вважається, що до початку Першої світової війни по всій країні діяло понад 500 великих кондитерських виробництв. Вони займалися виготовленням шоколаду та цукерок. Однак купити «елітні» солодощі мав змогу не кожен.
Доступними солодощами для небагатих людей були пиляний цукор, продукція місцевих кондитерських артілей у вигляді півників-льодяників, або саморобних цукерок-тягучок на папірцях.
Що стосується оформлення продукції того часу, то воно на справді було унікальним. Над розробкою обгорток для солодощів часом працювали художники зі світовими іменами — Васнецов, Бенуа. Вони ж Дорого й не для всіх: дерев’яні скриньки з атласним або оксамитовим дном, які найчастіше коштували дорожче, ніж самі цукерки.
Дорого й не для всіх
Херсонські газети, особливо перед святами завжди публікували рекламу щодо отриманих окремими магазинами цукерок. Навіть магазин Демченка на Суворівській, який торгував овочами, рибою не міг відмовитися від святкової смакоти. Тому пропонував клієнтам солодощі брендових компаній. Популярними були: «Софі», «Пишна вишня», десерти з чорносливом, мигдалем, пряники та багато іншого.
Через великий асортимент, містянам було важко обрати найкращий та найсмачніший варіант. Варто зазначити, що деякі назви цукерок використовувалися в радянському виробництві.
На початку 20 століття в нашому місті існувало кілька кондитерських магазинів, які реалізовували серед іншої продукції цукерки. Обсяги виробництва були скромні, призначені для задоволення попиту виключно місцевого населення.
У кінці 1903 року в Херсоні з’явилася невелика фабрика, яка займалася виробництвом халви. Втім робота виявилася проблемною особливо у санітарному відношенні. Після низки перевірок комісією міського санітарного лікаря, її закрили.
Поява фабрики цукерок в Херсоні
Після 1917 року хаос серед людей зростав, було не до кондитерського виробництва. Нестача першочергових харчових продуктів стала причиною того, що певні обов’язкові постанови, які приймала влада, були спрямовані на сувору економію цукру.
Певний час кондитерам взагалі забороняли використовувати цукор та сахарин. На момент правління у місті радянської влади кондитерське виробництво було повністю знищено.
Тільки у 1920 році, коли життя почало налагоджуватися у влади виникла ідея побудувати фабрику. За деякими відомостями перша фабрика мала довгу та незручну назву — «Фабрика з виробництва цукерок, пряників, шоколаду, меду, фруктових вод».
Під фабрику міська влада виділила порожню побудовану в спеціальному стилі будівлю. Спочатку вона призначалася для нового міського училища. У зв’язку з війною, училище не відкрили.
Певний час у будівлі розміщувалися військові казарми, завдяки чому, будова збереглася в цілісності. Щоправда, коли тут вже розташовувалась кондитерська фабрика, будівля зазнала реконструкції.
Станом на 2023 рік стара фабрика має назву – ТОВ «Херсонська кондитерська фабрика». Підприємство й далі займається випуском солодкої продукції. Їх оборот складає понад 6000 тонн на рік. В активі фабрики багато найменувань солодощів, що випускають карамельний, цукерковий та вафельний цехи. Щороку тут додають понад 5 нових видів продукції.