Історія освіти на Херсонщині досить цікава. Відомо, що з 1850 року практично більша частина молоді йшла навчатися на фельдшерів.
На початку 1871 року Херсонська губернська земська управа для підготовки молодшого медичного складу, подала на розгляд до вищої інстанції проєкт устрою в місті 4-класної фельдшерської школи.
Проєкт був погоджений та ухвалений в жовтні 1871 року. Міністерство внутрішніх справ затвердило статут нової професійної школи. Більше на kherson.one.
Яким було навчання у школі?
Фельдшерська школа знаходилася у приміщенні губернської земської лікарні (нині це Херсонська дитяча обласна лікарня). Восени 1872 року школа відчинила свої двері для перших учнів. Через 4 роки заклад було повністю укомплектовано, у 4 класах навчалося 120 осіб.
Перші два роки занять учні вивчали теорію. Серед основних предметів були: анатомія, хімія, латинська мова. З третього класу діти проходили теоретичну практику. Лише на четвертому році навчання розпочиналася справжня практика на базі лікарень, амбулаторій, аптек. Практичним заняттям на останньому році навчання відводили 15 годин на тиждень.
У цей час практиканти брали участь у ранкових лікарських обходах хворих, допомагали молодшому персоналу на прийманні хворих, як спостерігачі були присутні на операціях. Крім цього, учні четвертих класів несли регулярні чергування у лікарні.
Щодня після теорії в школі, за узгодженим графіком йшли чергувати до лікарні. Перша зміна — з 12:00 дня і до 18:00 вечора, друга зміна — з 18:00 вечора до 3:00 ночі. На чергування заступало два студенти. Після чергування діти йшли до школи та продовжували цілий день сидіти на заняттях.
Практичні навички в аптеці відточували готуючи під контролем управителя, помічника нестандартні ліки за рецептами лікарів з амбулаторії.
Тяжке навчання без грошей
Навчання було не з легких в плані грошей. За винятком 10 осіб стипендіатів, які навчалися коштом повітових благодійних організацій, усі учні перебували на «самозабезпеченні» – навчалися за гроші батьків. В основному це були діти бідняків, більшу частину яких – 70% становили діти малоземельних селян.
Багато хто з дітей зовсім не мав коштів для існування, тому міське земство заснувало спеціальний фонд одноразової грошової допомоги нужденним.
Щорічно в суму 800 рублів розподіляли серед тих, хто бідував. Вищий розмір допомоги становив 50 рублів, нижчий – 5 рублів. Крім того, на початку XX століття міське губернське земство знайшло можливість ввести для всіх учнів фельдшерської школи безплатні сніданки, які складалися з: чорного хліба (200 грамів), та цукру (30 грамів).
Після закінчення четвертого класу, учні повинні були складати екзамен. Якщо все успішно, то молоді фахівці найчастіше йшли працювати сільськими фельдшерами. Це пов’язано з тим, що у сільській місцевості відчували гостру потребу в медичному персоналі.
Через певний час школа стала престижною та популярною не тільки в Херсоні, але й далеко за його межами. Охочі навчатися в фельдшерському закладі приїжджали з віддалених губерній. Їх було настільки багато, що з 1900 року прийняття обмежили лише мешканцями Херсонщини.
Протягом 34 років школа залишалася суто чоловічою установою, і лише у 1906 році на підставі постанови губернських земських зборів при лікарні відкрили жіночу акушерсько-фельдшерську школу.
В жіночій школі все було так само як і в чоловічій, за навчання доводилося платити великі гроші. Дівчат, які навчалися у лікувальному закладі називали білі голубки. Така назва пов’язана з присвяченням свого життя важкій справі – служінню людям в ті хвилини, коли до людини приходить біда.
Жіночий заклад швидко та активно почав розвиватися, в нього вступали дівчата з Херсонщини та інших губерній. Після закінчення школи вони отримували професію акушерок.