З початку виникнення торгівлі люди почали відчувати свою залежність від реклами. Всі вважали, що гарна реклама – справжня знахідка. Найпершими рекламними агентами в Херсоні були глашатаї, як рекламували послуги, товари на вулицях міста. Більше на kherson.one.
Як окрема галузь торгових відносин рекламний маркетинг склався лише у 19 столітті. З розвитком капіталізму, появою нових реформ виробництва. Підприємці з різних країн світу були змушені звернути на рекламу особливу увагу. У цей період встигла сформуватися основна концепція нової галузі: «Без реклами не буде успіху – талант та розум ніколи не зможуть замінити рекламу».
Рекламно-газетні «забобони» херсонців
У нашому місті, зокрема й країні здавна використовували зрозумілі для знання грамоти населення знаки, своєрідні символи реклами. Так, пучок сіна допомагав мандрівнику точно визначати заїжджий двір, де йому готові були надати ситну вечерю та ночівлю.
Підвішена на двері зелена пляшка дозволяла знайти корчму. Кравці та дрібні ремісники перед входом до своєї майстерні виставляли знаряддя виробництва, які вказували на рід їхньої діяльності. Згодом, коли люди навчилися писати та читати, почали створювати буквену рекламу.
У газетах, які видавалися з 1702 року можна знайти доволі незвичайні оголошення: про продаж рогатої худоби, речей, послуг та багато іншого. У 1838 році в нашому місті вийшла перша газета, яка отримала стандартну назву — “Херсонські губернські новини”. Річна підписка на неї була не по кишені більшості людей, оскільки коштувала газета пристойно – 5 рублів.
Минали роки, реклама товарів та послуг відвойовувала великий простір. Найефективнішою та найцікавішою була реклама, яка розміщувалась в місцевій пресі, до речі, під неї відводили близько 30% друкованої площі.
У той час у великих містах країни газетна реклама займала 50%. На початку XX століття такий тип реклами створювали за єдиним принципом – зрозуміла для людей реклама запорука успіху. Тобто вона була простою та доступною.
В Херсонській газеті «ЮГ» було багато публікацій від різних верств населення, чого тут тільки не продавали. Можна було купити золото, грамофоні платівки, навіть машину. Особливо багато пропонувалося послуг від місцевих салонів краси: зачіски, стрижки. Кожна реклама «краси» була настільки гарно складена, що підштовхувала чоловіків та жінок доглядати за собою.
Залучення додаткових методів
Крім газетної реклами, підприємці почали масляними фарбами писати на вікнах свого магазину рекламу. У 1840 році в моду увійшли великі, широкі вікна-вітрини, на яких фарбою писали асортимент магазину.
Почала утворюватися велика конкуренція, херсонські купці, підприємці робили відчайдушні спроби боротьби з конкурентами та намагалися всілякими методами заманити до себе якомога більше покупців.
Вітрини продуктових магазинів заповняли всілякою майстерно виконаною бутафорією. Можна було побачити все від дерев’яних овочів до муляжів тропічних фруктів. Таке виставлене на загальний огляд добро привалювало погляди потенційних покупців.
Вважалося, чим більше різноманітної продукції представлено у вітрині магазину, тим краща в нього репутація. Тому власники намагалися якомога краще заповнити товаром весь вітринний простір. На відміну від торговців продовольчими товарами, книжкові та канцелярські магазини у боротьбі за покупців часто використовували й хитрі методи.
Наприклад, ті підприємці, які не бажали витрачати гроші на платну рекламу, вночі ходили вулицями й клеїли на стінах будинків, телефонних стовпах та інших подібних місцях рекламу свого товару, послуг.
Власники магазинів в центрі міста обожнювали закликати своїх покупців до магазину. Далі пропонували їм гарні знижки й продавали товар по тій ціні, яку бажали спочатку отримати, тобто без знижки.